ОВОЧІ І ФРУКТИ

Логин
Пароль

СПАРЖА ЛІКАРСЬКА
Asparagus officinalis L.
Спаржа— трав'яниста рослина з родини лілійних заввишки 30—150 см. Стебла у неї дуже розгалужені, голі. Листя редуковане в ледь помітні лусочки, квітки — зеленувато-жовті дрібні дзвіночки. Плоди — червоні кулясті ягоди. Цвіте у травні — червні.
Поширена спаржа на всій європейській частині СРСР (крім Півночі), на Кавказі, в Західному Сибіру. Як декоративну рослину її вирощують у садах і на городах.
Спаржа відома людству понад два тисячоліття, її садили давні греки, римляни та народи Середньої Азії як лікарську, харчову й декоративну рослину. В Елладі вона була предметом культу. З неї плели вінки й заквітчували ними на весіллі наречених, благословляли їхній шлюб. У страву не вживали, вважали за неможливе їсти таку рослину. Можливо, це було пов'язано з легендою про те, як спаржа допомогла красуні Перигоні врятуватися від переслідувань Тезея. Втікаючи, вона прибігла на поле із спаржею і заховалась у її заростях. Тезей довго шукав, та так і не зміг її знайти. Спаржове поле заступило дівчину сизим туманом, тож красуня Перигона на знак подяки і заприсяглася не їсти і не зривати цю рослину. Вперше спаржу почали розводити для харчування в Європі за часів Стародавнього Риму.
До Росії ця овочева рослина потрапила десь на початку XVIII століття. Корені й надземну частину дикорослих і культурних форм спаржі стали використовувати при деяких захворюваннях серця, печінки, нирок, при епілепсії, ревматизмі, алергії, плоди давали від імпотенції та гострих хвороб кишечника.
Кореневища й корені спаржі лікарської містять аспарагін, сапоніни, пагінці — аспарагін, каротин, тіамін, аскорбінову кислоту, амінокислоти (лізин, аргінін), велику кількість мінеральних солей (особливо калію). У стиглих
ягодах наявні вуглеводи (36 %), органічні кислоти (яблучна й лимонна), алкалоїди, жирна олія (до 16 %), ка-жантин і фізамін.
Для лікування зрізають молоді пагінці, які ще не вийшли із землі. Вони мають чудові смакові якості, хоча не дуже поживні, проте з великим набором вітамінів. Пагінці варять, консервують і подають до столу як делікатес. Спаржа — важливий продукт у дієтичному харчуванні. З тих же пагінців готують салати, супи та інші страви, які рекомендують людям із хворобами печінки, нирок, з подагрою, діабетом і набряками.
Завдяки значному вмісту аспарагіну пагінці спаржі позитивно впливають на роботу серця та нирок. Експериментальне доведено, що введений у вену аспарагін та екстракт спаржі знижують артеріальний тиск, сповільнюють ритм серцевих скорочень, підсилюють їхню глибину, розширюють периферичні судини, збільшують діурез, знімають втому. До того ж екстракт спаржі має тривалу гіпотензивну дію. Спаржа виводить з організму хлориди, фосфати, сечовину, тому препарати з неї рекомендують при хворобах нирок. Вони не змінюють фільтраційної властивості ниркових клубочків, але значно зменшують реаб-сорбційну діяльність проксимальних частин канальців нефрону.
У Франції відвар кореневищ спаржі (60 г на 1 л води) та сухий екстракт кореневищ і молодих пагінців вживають як сечогінний засіб. Замість відвару кореневищ можна вживати приємніший на смак напій-сироп із пагінців спаржі. Для цього 1 кг молодих пагінців свіжої рослини розтирають, віджимають, проціджують через фільтрувальний папір, додають до них 1,5 кг цукру, вміщують у водяну баню й тримають, поки не утвориться густий сироп. Його розливають у пляшки, які герметично закорковують. Для лікування вживають по 5 столових ложок вранці й увечері. Цей сироп ефективний при ревматизмі, подагрі, гострому та хронічному нефритах із збереженою функцією нирок, під час запальних захворювань ниркових лоханок та сечового міхура.
Відваром кореня спаржі (разом із травою петрушки, хвоща польового, коренями щавлю кінського, листям суниці, кропиви, подорожника) лікують гострі й хронічні нефрити, пієлонефрити та цистити. Дія виявляється поступово, тому відвар вживають протягом 4—6 місяців. Ягоди цієї рослини та настій з них допомагають при
імпотенції. Для цього 5 г ягід спаржі заливають склянкою окропу й настоюють у духовці 6—8 годин. Вживають по столовій ложці 3—4 рази на день.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.