ОВОЧІ І ФРУКТИ

Логин
Пароль

СОНЯШНИК
Helianthus annuus L.
Батьківщина соняшника — Південна Америка. Його споконвіку сіяли індіанці. Під час археологічних розкопок було знайдено глиняні глечики з соняшниковим насінням, вік яких — 2—3 тисячоліття. У стародавній Мек-сіці поклонялися «квітці сонця», а зображення соняшника карбували із золота. До Європи ця рослина була заве-зена іспанцями. Соняшник вважали в Старому Світі декоративною рослиною, і золотаву гігантську ромашку ботаніки назвали однорічною квіткою сонця.
Побачивши соняшник у Голландії, Петро І звелів узяти насіння до Росії, де рослину вирощували спочатку тільки в садах. Лише 1840 року селянин з Воронезької губернії Бокарев уперше вичавив з насіння соняшника олію.
Насіння соняшника містить 24 % білка з дуже цінними амінокислотами. До речі, білкам, які містяться в інших рослинах, бракує 2-х, а то 3-х і навіть більше амінокислот або вони бувають у мізерній кількості. В соняшниковому насінні, за винятком лізину, набір амінокислот повний.
Організм людини синтезує велику кількість жирних кислот. З ненасичених утворюються в основному сполуки з одним подвійним зв'язком. Кислоти з двома подвійними, як, наприклад, лінолева, або з трьома (ліноленова кислота) неодмінно мають міститися в продуктах харчування, вони є незамінними. Обидві згадані кислоти має в своєму складі соняшникове насіння й олія.
Науковими дослідами доведено, що вітамін F — прообраз простагландину — сполуки, яка існує в організмі людини і тварини й має властивості, подібні до гормону. Простагландини виробляються в кожній клітині і залеж-
но від типу можуть бути «застосовані» під час різних біологічних реакцій. Синтезований, скажімо, простагландин у нирковій тканині запобігає підвищенню артеріального тиску, сприяє виведенню нирками надмірної кількості со-лей, посилює кровообіг судин.
З експериментів, проведених на тваринах, відомо, що коли в організмі достатня кількість простагландинової субстанції, вона стає стійким протектором слизової оболонки шлунка й кишечника і, таким чином, оберігає їх від ерозій та виразок.
Враховуючи ці біологічно активні властивості простагландинів, можна уявити їх важливість для організму. Джерелом вітаміну Fiє соняшникове насіння.
У соняшнику близько ЗО мг на 100 г вітаміну Е, тобто токофенола. Є тут і розчинні в оліях вітаміни, такі, як А і навіть Д, та вітаміни групи В (В1, В2, Вз, B6, пантоте-нова кислота тощо). Дуже багатий соняшник і на макро-та мікроелементи, а надто кальцій, залізо, цинк і калій. Заліза в ньому вдвічі більше, ніж в ізюмі, який вважається справжнім джерелом цього елемента.
Калій, вважають, підтримує життя людини, як вода зрізані квіти, без якої вони в'януть. Без калію стають кволими наші м'язеві органи (разом із серцевим м'язом). М'язи, як висловлюються косметологи, «провисають», робляться мляві. Особливо це помітно в людей похилого віку. Між тим у 100 г соняшникових зерен міститься майже 100 мг (точніше — 97,98) калію, тоді як у тій самій кількості апельсина його 8,7 мг, а в бананах — 23 мг.
Насіння соняшника належить до найбільших джерел вітаміну B6. У 100 г насіння його вміст сягає 1250 мг. Навіть пшеничні кільця, багаті на піридоксин, мають його значно менше — близько 150 мг %. Цей вітамін запобігає появі прищів (різновиду вульгарних вугрів) на обличчі в підлітків у період дорослішання. Колись ніхто в селі не лікувався від цієї вади, але упродовж 8—10 днів лузав по жменці соняшникового насіння. Ендокринологи стверджують, що вітамін В6 може бути профілактичним засобом проти захворювання цукровим діабетом. І це, до речі, єдиний порятунок для тих, хто потерпає від ожиріння і кому не допомагає ні спеціальна дієта, ні фізичні навантаження, ні розвантажувальні (голодні) дні.
Піридоксин може виступати болетамувальним засобом під час невралгічних болей, артритів, які часто вважають ревматичними, а після курації вітаміном B6 вони зникають безслідно. І все ж таки, мабуть, замість пігулок слід
вживати натуральний піридоксин — соняшникове насіння.
Таке лікування не потребує певного режиму. Досить увечері, влаштувавшись біля телевізора, з'їсти жменю соняшникових зернят. Не завадить тримати насіння щодня в кишенях. Кажуть, лузання переходить у погану звичку. Але хіба нездужати краще?
Найкорисніше, звісно, насіння в сирому вигляді — свіже. Тоді його краще засвоює організм. Соняшникові зернята особливо корисні, якщо їх проростити, щоб з них вийшли молоденькі паростки (кільця). Влітку насіння пророщують упродовж одного дня, взимку — протягом двох. Його рекомендують розтирати в міксері і подавати на стіл як домішку до масла, сиру й різних паст.
Важливий продукт, що його одержують із соняшникового насіння,— олія. Вона не тільки має високу харчову цінність і широко застосовується для приготування їжі, але завдяки наявності жирних кислот використовується як лікувальний засіб, особливо для регуляції обміну холестерину в організмі. Жирні кислоти утворюють із холестерином розчинні сполуки і виводять його з організму.
Соняшникова олія має антисклеротичні властивості, її вважають послаблювальним засобом, а прокип'ячену олію застосовують у вигляді жирових пов'язок на ранах та опіках. Вона служить пом'якшувальною основою для виготовлення мазей та олійних розчинів.
Народна медицина в минулому використовувала спиртову настойку жовтих крайових пелюсток квітучих кошиків та листя соняшника для збудження апетиту, підсилення моторики шлунка й кишечника та як протималярійний засіб.
Свіже насіння соняшника рекомендують вживати для лікування алергійної кропивниці, бронхіту, нервових не-дугів.
З кошиків обмолоченого соняшника нині синтезують полісахарид пектин. Цю желеподібну речовину застосовують у кондитерському виробництві, в медицині, вживають як детоксикант для нейтралізації солей важких металів (особливо кобальту і стронцію) в шлунково-кишковому тракті під час отруєнь.
Останнім часом виявлено, що полісахариди соняшника мають протиракові властивості (експеримент на тваринах засвідчив, що вони пригнічують ріст злоякісних пухлин).

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.