ОВОЧІ І ФРУКТИ

Логин
Пароль

СЕЛЕРА
Apium graveolens L.
Селера була відома ще в Стародавньому Єгипті. Про неї згадується в «Іліаді» й «Одісеї». В Римі цю рослину висаджували на грядках для декору.
В Європі селера стала поширеним овочем у XVI— XVII століттях. Ця культура нині знана в трьох різновидах — кореневому, листяному й черенковому. Всі вони мають приємний запах, зумовлений вмістом ефірної олії. Запашну селеру здавна використовували як лікарську рослину, її розпарені коренеплоди прикладали до обморожених місць, а ефірною олією лікували шлункові хвороби. Селера допомагала тим, у кого відсутній апетит, понижена кислотність, нудота. Оскільки гадали, що ця рослина зміцнює сили й підвищує витривалість, її додавали до корму скаковим коням. Із селери в давнину сплітали вінки й під час урочистостей заквітчували ними голови славетних людей та переможців змагань.
Крім цукристих сполук, корені селери мають у своєму складі солодкий на смак спирт маніт, який може замінити цукор для хворих на діабет.
Найбільше ефірної олії в насінні, дещо менше — в зеленій масі і зовсім обмаль — у коренеплодах. Ефірна олія складається з лімонена, селинена, седанолида, ангід-рида седанової кислоти, самої седанової кислоти та фенолів. Використовують її як протимікробний засіб. Ана-
логічну дію мають хлорогенова та кофейна кислоти, що також наявні в селері.
Селеру не назвеш коморою вітамінів. Зате в цій культурі, особливо в коренях, високий вміст нікотинової та пантотенової кислот. А флавоноїди, виявлені в селері, зміцнюють капіляри, їм властива протизапальна та жовчогінна дія. Серед них— апіїн, ізокверцитрин, апігенін, кверцетин.
Для лікування селеру давно використовують у народі. Її стебла й листя збуджують апетит, підсилюють травлення, зміцнюють нервову систему, збільшують сечовиділення. Цю рослину дають як легкий послаблювальний, аптиалергічний, антисептичний, протизапальний та ранозагоювальний засіб. Вона стимулює загальний тонус організму й підвищує фізичну та розумову працездатність.
Настій селери рекомендують людям із хворими нирками (пієлонефритом), сечовим міхуром, а також від подагри й ревматизму та як антигістамінній засіб проти кропивниці, лишаїв та інших захворювань шкіри. Листям селери лікуються від скорбуту, а настій (34 г кореня на 1 л холодної води), витриманий протягом 8 годин,— це чудові сечогінні, апетитозбуджувальні, проносні, вітрогон-ні й протималярійні ліки, а головне, вони діють заспокійливо, протизапально. Їх радять вживати при надмірній повноті, викликаній порушенням обміну речовин.
Настій із селери готують ще й так. Чайну ложку насіння настоюють протягом 8 годин у 2 склянках перевареної холодної води, потім дають пити по столовій ложці кілька разів на день.
Селера діє і як болезаспокійливий середник. Роблять так: до 1/2 склянки потовченого листя або вичавленого з нього соку дають півсклянки оцту й половину чайної ложки солі, все це добре перемішують. Змочену в цій масі салфетку прикладають до хворих (запалених) місць, гнійних ран та виразок. Із втиханням болю примочку треба, міняти.
Як джерело сили та енергії здавна використовують сік, із коренів або листя рослини. Після кількаденного прийому його ослаблені або фізично стомлені люди відчувають підвищення тонусу й поліпшення апетиту. Особливо помітна його антитоксична дія при хронічних захворюваннях людей, що працюють на шкідливому виробництві. Корисно вживати сік селери тим, хто швидко стомлюється.
Рекомендують пити сік й у спеку та під час роботи в гарячих цехах. Інтенсивне потовиділення може виклика-.
ти дефіцит мінеральних солей і швидку стомлюваність Для профілактики досить 1—2 чайних ложок соку селери, які дають тричі на день за півгодини до їжі.
Сік селери добре комбінувати з іншими овочевими та фруктовими соками. Популярні поєднання соків моркви, буряка, селери (8:3:5), моркви, капусти, селери (1 : 4:5), моркви, селери, редьки (8:5:3), помідорів, селери, кисляку (1:1:4), яблук, селери, кисляку (1:1:4).
Корисними є і салати з селери.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.