ОВОЧІ І ФРУКТИ

Логин
Пароль

ПОМІДОР
Lycopersicum esculentum Mill.
Важко повірити, що такі смачні овочі, як помідори, наші предки ще двісті років тому вважали отруйними. Можна лише уявити, як потерпали матері, щоб діти випадково не скуштували плодів, що всіх вабили своєю красою. Та й досі зустрічаються думки, нібито «золоті яблука» шкідливо вживати тим, у кого порушено мінеральний обмін, хто страждає сечокам'яною хворобою та ревматизмом.
Помідори мають у своєму складі цукристі сполуки, органічні кислоти та вітамін С. Із цукрів переважає глюкоза і фруктоза, сахарози менше. Близько половини вмісту органічних кислот — це яблучна, лимонна, щавлева та винпа. Щавлевої кислоти в томатах обмаль (0,05—1 0,08 %), тобто вдвічі менше, ніж у буряках, але стільки ж, як у ягодах чорної смородини. Перестиглі помідори містять і бурштинову кислоту. В дозрілих плодах виявлено 0,07—0,03 % крохмалю й до 0,3 % пектинових речовин.
У помідорах зовсім мало каротину. А їхнє забарвлення залежить від наявності каротиноїду — лікопіну (у жовто-плідних та оранжевих сортах каротину значно більше). Лікопін, як засвідчують досліди, в організмі людини й тварин перетворюється на вітамін А.
Помідори з відкритого грунту, порівняно з плодами,, вирощеними в парниках або теплицях, значно багатші на вітаміни. У них особливо високий вміст вітаміну С, нікотинової та пантотенової кислот. А серед фенольних сполук знайдено хлорогенову, кофейну та паракумарову кислоти, що мають жовчогінні, сечогінні, антимікробні, ка-шлярозміцнювальні та протизапальні властивості. Плоди помідорів містять чимало флавоноїдів: рутин, кемпферол-рамноглікозид, кверцетин-рамноглікозид, кверцетин, які є хорошим протисклеротичним та антирадіантним засо-, бом. А систостерин, холін і тритерпенові сапоніни використовують під час лікування атеросклерозу. Зокрема холін знижує вміст холестерину в крові, запобігає жировому переродженню печінки, підвищує імунітет організму, сприяє утворенню в крові гемоглобіну. Він же лікує гепатити, запальні процеси підшлункової залози (панкреатит). У зелених частинах рослини й недозрілих плодах знайдено глікоалкалоїди (томатини) — складні органічні сполуки з активною фізіологічною дією. У великих кон-
центраціях вони можуть токсично впливати па організм. Коли консервують зелені томати, глікоалкалоїди розпадаються. Цікаво, що томатин згубно впливає на личинку колорадського жука. Він затримує розвиток деяких грибів, які є збудниками захворювань людини, тварин та рослин.
Серед мінеральних речовин у помідорах переважають сполуки калію (300 мг на 100 г), натрію (40 мг на 100 г) та магнію (20 мг на 100 г), але в них відносно низький вміст кальцію. Томати мають залізо (900 мг на 100 г), кобальт та цинк. Крім того, в них виявлено ванадій, йод, марганець, мідь, молібден, фтор, хром та інші мікроелементи.
Після переробки свіжих плодів добре зберігається аскорбінова кислота. Так, у 100 г томатного соку міститься 10—12, а в томатній пасті навіть 45 мг вітаміну С.
Свіжі та консервовані плоди, томатний сік і паста підсилюють виділення шлункового соку, поліпшують травлення. Тривалий час вважали, що в цьому овочі надмір щавлевої кислоти та пуринових речовин, і його помилково виключили з раціону хворих на поліартрит, подагру, тих, хто страждає оксалурією та сечокислим діатезом (пісок у сечі). Завдяки вітамінності, багатому вмісту солей калію, заліза, магнію, кобальту та цинку помідори рекомендують споживати людям із серцево-судинними захворюваннями, недугами шлунково-кишкового тракту та порушенням обміну речовин, їм властива м'яка послаб-лювальна дія, вони підсилюють перистальтику кишок. Свіжі плоди й томатний сік здатні помірно знижувати артеріальний тиск та зменшувати рівень холестерину в крові. Томатний сік успішно використовують при лікуванні навіть інфікованих ран і травм (незагоюваних виразок) шкіри.
Корисним є консервований сік із томатів. В ньому зберігаються сильні за своєю дією фітонциди,, які пригнічують процеси бродіння та гниття в кишечнику. Томатний сік, завдяки вмісту калію, добре стимулює утворення шлункового соку, поліпшує роботу серця. Значний вміст молочної та яблучної кислот сприяє активізації обміну речовин, підвищенню лужного резерву крові. За кількістю аскорбінової кислоти він не поступається соку з цитрусових. Склянка томатного соку забезпечує половину добової потреби організму у вітамінах А і С. Найкраще його споживати в суміші з яблучним, гарбузовим, лимон-
ним соками. Така суміш корисна людям, які прагнуть швидко схуднути.
Помідори використовують і з косметичною метою — для підвищення тонусу шкіри обличчя, її м'якості. За нормальної й сухої шкіри маски із свіжого м'якуша надзвичайно корисні. Для цього треба зняти зі свіжого помідора шкірку, приготувати з м'якуша кашкоподібну масу, вичавити її через марлю, щоб видалити насіння, змішати з толокном — і маска готова. Інколи толокно можна замінити половинкою яєчного жовтка та одніею-двома чайними ложечками крохмалю. Для жирної шкіри краще робити маску з кашки помідорів. Іноді плоди нарізують кружальцями і на 15—20 хвилин накладають на обличчя і шию. Сік проникає в шкіру, й таким чином вона стає еластичною, розгладжуються зморшки, відбілюються ластовиння та пігментні потемніння. Масаж жирної шкіри роблять половинками помідорів.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.