КУКУРУДЗА
КУКУРУДЗА
Zea mays L.
Походить ця однорічна рослина родини злакових з Центральної та Південної Америки, давні племена якої вбачали в кукурудзі якісь магічні властивості, й під час релігійних церемоній жреці несли стебла рослини. Христофор Колумб в XV столітті привіз кукурудзу до Іспанії, де її спочатку розводили як диковинку, а лише згодом оцінили й харчову цінність; з XVI століття її використовують э лікувальною метою.
Культура кукурудзи поступово поширилася в Азії, потрапила з Криму в Росію.
Кукурудза — цінна харчова, технічна, кормова й лікарська культура. З її стиглого зерна виготовляють різні крупи, борошно, крохмаль, патоку, ацетон тощо. Молоді качани вживають у їжу — їх варять і консервують. Зерновий білок кукурудзи містить повноцінні поживні речовини, в них мало лише незамінних амінокислот лізину та триптофану. Зате багато олії, необхідної для харчування і лікування.
В зерні кукурудзи — 60—70 % крохмалю, 10—15 — білка, 4—7 % жиру (в зародках — до 60 %, чимало клітковини, каротину та інших каротиноїдів, великий набір вітамінів групи В, е пантотенова кислота, флавонові сполуки, солі калію, фосфору, заліза, міді й нікелю. В кукурудзяній олії близько 80 % ненасичених жирних кислот (лінолевої та арахідонової), що належать до речовин, які регулюють обмін холестерину. Вони утворюють разом з ним розчинні сполуки й у такий спосіб перешкоджають йому відкластися на стінках судин. У людей, хворих на коронарний атеросклероз, які вживають їжу, насичену лінолевою кислотою, менше утворюються тромби. Фосфатиди — біологічно активні речовини, які входять до складу клітинних мембран,— відіграють важливу роль у діяльності мозкової тканини. Вони регулюють вміст холестерину в організмі і сприяють депонуванню білків. За
відсутності цієї речовини у харчовому раціоні починають накопичуватися жири. Тому нерафінована кукурудзяна олія може бути одним із джерел фосфатидів, її рекомендують як допоміжний дієтичний засіб для профілактики й лікування атеросклерозу, ожиріння, хвороб печінки, об-літерувальних захворювань артерій, при цукровому діабеті тощо (добова доза 75 г). З олії синтезують вітамін F, а з самого зерна готують крохмаль та виноградний цукор, який застосовують у дієтичному харчуванні.
З відходів кукурудзи виробляють глутамінову кислоту, якою лікують захворювання центральної нервової системи: епілепсію, психози, депресії, прогресивну м'язеву дистрофію, дітям дають при хворобі Дауна, поліомієліті тощо. Треба зауважити, що цю амінокислоту протипоказано вживати при пропасниці, гострих хворобах печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, кровотворних органів та під час підвищеної збудливості.
З лікувальною метою використовують приймочки та стовпчики кукурудзи, їх збирають, коли достигають качани, починаючи з воскової стиглості. Приймочки слід зривати або зрізувати безпосередньо з рослин. Треба вибирати світло-жовті та червонуваті нитковидні м'які стовпчики. Сушити їх найкраще на повітрі в затінку, в кімнаті чи на горищі, розіславши тонким шаром на папері чи тканині. Перед сушінням їх уважно оглядають, видаляючи почорнілі та зіпсовані. Інколи суху сировину перетирають на порошок.
Настої кукурудзяних стовпчиків збільшують секрецію жовчі та поліпшують її відплив. У виділеній таким чином жовчі зменшується вміст органічних речовин, особливо білірубіну, знижується її в'язкість та щільність. Кукурудзяні приймочки особливо ефективні при хронічному холециститі, холангіті та холангіогепатиті. При систематичному вживанні цих препаратів (відвару або настою) поступово зменшується й минає відчуття важкості й болю у правому підребер'ї, зникає нудота, блювання та метеоризм.
Терапевтична цінність препаратів кукурудзи при захворюваннях печінки грунтується не лише на їх жовчогінній властивості. Завдяки вмісту філохінону поліпшується про-тромбінотворна функція організму, збільшується кількість тромбоцитів, прискорюється процес згортання крові.
Настій кукурудзяних стовпчиків посилює секрецію жовчі, зменшує тонус сфінктера, що поліпшує відплив жовчі у дванадцятипалу кишку.
Кукурудзяні приймочки здавна використовують у народній медицині при хворобах печінки, нирок та діабеті. Вони послаблюють апетит (у тих, хто хоче схуднути), припиняють різні кровотечі, усувають застійні набряки, а також допомагають при хворобах жіночих статевих органів, діють як заспокійливий засіб.
Настій приймочок кукурудзи — цінний засіб для лікування гломерулонефриту в дітей, а рідкий екстракт та пігулки з них допомагають від запальних процесів у нирках та сечовому міхурі, при набряках ниркового походження. Добрі наслідки дає лікування 3%-ною настойкою приймочок сечокам'яної хвороби. Хворим треба вживати по столовій ложці її 3—4 рази на день упродовж півроку. Настойка розчинює камені сечоводів і нирок, утворені з карбонатів, уратів і фосфатів.
Достигла кукурудза — це хліб, а молоді качани — овоч. У молочно-восковій стиглості їх варять, запікають, готують з них салати, дієтичні страви тощо.
Найчастіше кукурудзу вживають у поєднанні з іншими овочами, які доповнюють нестачу в ній солей та вітамінів.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
Просмотров: 1045 автор:
hakervova 24 августа 2008
Напечатать