ОВОЧІ І ФРУКТИ

Логин
Пароль

КОРІАНДР
Coriandrum sativum L.
Це однорічна трав'яниста рослина з родини зонтикових, у неї кулясті плоди-двосім'янки, які дозрівають у серпні — вересні.
Культивується коріандр як ефіроолійна рослина. В дикому стані вона росте в Криму, на Кавказі, в Середній Азії.
Коріандру відводиться важливе місце серед усіх лікарських та харчових рослин. Насіння його знаходили у гробницях фараонів, про коріандр згадується в медичних книгах стародавніх грецьких та римських лікарів.
Назва цієї рослини походить від грецького слова, яке означає «блощиця». Це тому, що коріандр, навіть його квітки, за винятком насіння, справді мають специфічний аромат, що нагадує запах блощиць.
За народним повір'ям, коріандр має здатність омолоджувати людину. Вчені ж довели, що він виводить з орга-
нізму метаболіти. У польській традиційній медицині досі побутує думка, що, мовляв, одне зернятко коріандру очищає організм на один день, два — на два дні.
Для харчових приправ коріандр широко застосовують з давніх часів. Його насіння та листя, які однаково запашні, додають у супи, напої, м'ясні вироби, салати з капусти, буряків, страви з дичини. В Індії, Пакистані, Ірані та в інших країнах споживають свіже листя цієї рослини.
Без насіння коріандру не обходиться харчова промисловість (рибне, ковбасне, кондитерське, пивоварне та лікерне виробництва). Ефірну олію з коріандру застосовують у парфюмерії як замінник дорогих лавандової та бергатової.
З лікувальною метою використовують насіння коріандру. Воно містить ефірну олію (1,2 %), до складу якої входять ліналол, пінен, лімонен, терпінен, мірцен, філондрен, а також у незначній кількості гераніол, борнеол, децило-вий альдегід та стерини ліналолу. Крім того, в насінні наявна жирна олія, є азотисті сполуки, дубильні речовини, органічні кислоти, мінеральні солі, які багаті на хлорид та фосфат кальцію, смолисті сполуки, холін, флавони.
Коріандр додають до чаїв (протигеморойного, послаб-лювального й жовчогінного), а також вживають для поліпшення смаку й запаху ліків. У вітчизняній медицині насіння рекомендують в основному як жовчогінний засіб при хворобах печінки та жовчного міхура, метеоризмі та як відхаркувальний — при хворобі легенів.
Вживають насіння переважно у вигляді порошків, водних та спиртових настоїв. Ці препарати посилюють секрецію залоз травного каналу, мають жовчогінні, послаблю-вальні, знеболювальні та антисептичні властивості. Вони стимулюють регенерацію ушкоджених тканин, і народна медицина рекомендує застосовувати їх для лікування ран. Цю ж дію має й ефірна олія з коріандру.
Плоди коріандру входять до складу протигеморойного, жовчогінного, шлункового та послаблювального зборів. Подрібнені плоди у ветеринарії дають проти глистів.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.