ОВОЧІ І ФРУКТИ

Логин
Пароль

КАРТОПЛЯ
Solanum tuberosum L.
...Земляний горіх, або мовою інків «папа», коли його зварити у воді, ставав м'який, як печений каштан, але на ньому залишалася шкірка, не товща від тієї, що на трюфелях. Так розповідав про виявлену ним картоплю учасник піратського парусника, що восени 1538 року пристав до берегів Нового Світу,— Педро Сієза де Леон, автор «Хроніки Перу».
Завдяки йому європейці вперше довідалися про основний хліб індіанців — картоплю. Однак не скрізь її зустрічали з радістю. В Росії, зокрема, виникли так звані картопляні бунти. Немиролюбно поставилися до цієї культури й у Франції. Але державний контролер Анн Робер Жан Тюрго зумів перехитрити простий люд.
На полях державних господарств, де вперше мали розквітнути кущі «земляного яблука», цей урядовець виставив сторожу із солдатів регулярної армії. Патруль чатував лише вдень. Уночі охорона відпочивала.
— Що за таємниця? — дивувалися селяни.— А може, справді, це якась коштовність?
І вкрадені бульби згодом висадили на своїх городах. Як використати урожай, селяни не знали й охоче продавали картоплю за безцінь державі. Потім самі скуштували її, і, на диво, новий харч припав до смаку.
Так Тюрго, зваживши на психологію рільника, схилив селян Франції садити картоплю — «земляне яблуко».
Другим хлібом називають у народі картоплю. Серед харчових продуктів вона — основне джерело калію, який так потрібен для підтримання водного обміну та роботи серця. Картопля значно багатша на калій (до 570 мг на 100 г), ніж хліб, м'ясо та риба. Добову потребу організму може задовольнити споживання півкілограма бульб, що завдяки сечогінним властивостям неодмінно входять до дієтичних продуктів, рекомендованих хворим на нирки та серце. Особливо корисна картопляно-яєчна дієта для людей з простими формами хронічної ниркової недостатності. Вона дає змогу зменшити кількість білка за умови введення електролітів та води.
У картоплі майже нема жиру (приблизно 0,1 %), тому продукти з неї низькокалорійні, легко піддаються травленню й засвоєнню. Вони багаті на калій та магній. До того ж, містять чимало кальцію, заліза, міді, фосфору, марганцю, натрію, хлору, фтору, йоду та сірки.
Хімічний склад картоплі дуже різноманітний. Це унікальний набір необхідних людині органічних та неорганічних сполук, які природа поєднала в надзвичайно доцільних співвідношеннях. Висока біологічна цінність картопляного білка. В ньому знайдено більшість амінокислот, що підтримують утворення білків у людському організмі.
Полісахариди тут представлені переважно крохмалем (20—40%), пектиновими речовинами, клітковиною; мо-но- та полісахариди — також фруктозою, глюкозою, сахарозою.
Картопля — справжня вітамінна комора. Крім вітаміну С, в бульбах чималий резерв ВІ, В2, В6, В9, РР, Д, К, Е, фолієвої кислоти. А ще — каротин із каротиноїдами, стерин, лимонна, щавлева, яблучна та інші органічні кислоти, їх нестача відчутна взимку й ранньої весни, коли в нашому меню меншає овочів та фруктів. Картопля ж, зберігаючись тривалий час, не втрачає поживних речовин та вітамінів. Тому вже з перших років запровадження нової городньої культури в Європі її стали використовувати в боротьбі із скорбутом (цингою), який, по суті, подолали на всьому континенті. Цей лікувальний ефект був несподіваний і пояснювався тим, що в раціоні європейців помітно зріс вміст вітаміну С. Тож і нині будь-якої пори року картопля на нашому столі —
продукт першорядний; сучасна кулінарія налічує понад 300 картопляних страв.
Картопля — цілюща рослина народної медицини. Варені бульби мають сечогінні й ніжні послаблювальні властивості. Вичавлений сік може знижувати високу кислотність шлунка й поліпшувати роботу кишечника. Він добре впливає під час згаги, нудоти, запорів... Його вживають для тамування болю в шлунку та кишечнику, з протизапальною метою та для швидкого загоювання ран у тих, хто має виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки. Картопляний сік радять пити під час головних болей, бо в ньому міститься ацетилхолін.
Китайська народна медицина застосовує картоплю, в поєднанні з іншими рослинними середниками, для лікування енцефаліту, порушення живлення та хвороб шкіри.
Багаторічні дослідження засвідчують високу ефективність вживання сирого картопляного соку під час виразкової хвороби; він поліпшує самопочуття недужих, знімає больові симптоми, гоїть виразки. Для попередження загострень виразки шлунка й дванадцятипалої кишки, які особливо часто бувають весною й восени, рекомендують вживати картопляний сік протягом півмісяця по 50 мл двічі на день перед їжею. Щоб отримати сік, вимиті й очищені картоплини пропускають через м'ясорубку або труть на тертці, а вже з тієї маси його вичавлюють і проціджують.
При різних захворюваннях шкіри, особливо екземі, пластини зі свіжої картоплі накладають на рани. Гарячі зварені, потовчені або потерті бульби можна вживати для лікування органів дихання та дихальних шляхів. Добре в цьому випадку діє пара з відвареної картоплі.
Науковці Чехословаччини виробляють з картоплі особливий препарат — інгібін, який позитивно впливав на загоювання виразок шлунка під час отруєння солями важких металів, при опіках та запальних процесах.
У медицині широко використовують крохмаль як протизапальну речовину від шлунково-кишкових захворювань, а також для присипок та в ролі наповнювача порошків і пігулок. Як доведено в експериментах на тваринах, тривале введення крохмалю знижує вміст холестерину в печінці та сироватці крові. А це ознака того, що він має антисклеротичні властивості: активізує обмін жовчових кислот, підсилює синтез кишковими бактеріями вітаміну В2 — попередника ферментів та кофермен-
тів, які перетворюють холестерин на жовчові кислоти та виводять його з організму.
Важливо пам'ятати, що картопля містить такий токсичний стероїдний алкалоїд, як соланін. Його багато у квітках та бадиллі, значно менше — у бульбах. Коли ж картопля довго лежить на сонці, вміст соланіну в бульбах збільшується. Такі картоплини зеленіють і стають непридатними для споживання, оскільки можуть викликати отруєння. Мабуть, у першій половині XVIII століття, коли Петро І завіз картоплю до Росії, її намагалися споживати лише в пору неповної стиглості. Тоді ж серед селян і поширилася, очевидно, думка, що картопля — отрута, і її у простолюдді назвали «чортовим яблуком».
Кілька порад стосовно того, як готувати картоплю, щоб не втрачались корисні речовини. Всі вітаміни, які містяться в бульбах, розчиняє вода. Тому не слід надуживати цим розчинником цінних сполук під час приготування картоплі. Очищені бульби не треба довго тримати в холодній воді. Найкраще картоплю кидати в окріп — тоді вона скоріше варитиметься, у ній збережеться більше вітамінів.
Корисними є дієтичні картопляні салати в поєднанні з іншими овочами та фруктами.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.