ОВОЧІ І ФРУКТИ

Логин
Пароль

ЦИБУЛЯ
Alliiim сера
...Англійського короля Річарда І за жорстокість прозвали Річардом Левине Серце. Він не знав у битвах поразок, і всі перемоги приписували амулетові, що висів у короля на шиї. Чудодійну силу, як здогадувалися, мала якась рослина. Вважали, що вона оберігає короля від хвороб, захищає від ворожих чарів, відвертає замахи на нього.
Тоді обереги тримали на всі випадки життя: від зубного болю, поразок у бою, від небезпеки під час подорожі. Шматочки рослини зашивали в шкіряні кисети, торбинки, пояси. Особливо цінували як оберег, ще за часів Стародавнього Єгипту й Риму, цибулю й часник. Римські легіонери запасали їх перед походом.
У Греції цибулі приписували незвичайні, майже містичні властивості. Під час урочистостей на честь Пана її прикладали до його скульптур. І все-таки вона була їжею найбідніших верств населення.
Вперше цибулю почали використовувати для лікування в Стародавньому Римі. В Росії цю городню рослину, поряд із часником, вважали за харчовий продукт та універсальний лікувальний засіб.
Цибуля — єдиний овоч, який споживають щодня. В природі існує понад 300 її різновидів. Ріпчасту цибулю за смаковими властивостями поділяють на три групи: гостру, напівгостру й солодку.
Гостра цибуля — пекуча на смак. У ній більше цукру, аніж у солодкій. Ефірна олія, оскільки в її складі є сірка, подразнює слизову оболонку очей. Напівгостра й солодка містять менше ефірів, зате чимало тут вуглеводів та вітамінів.
Суха речовина цибулі складається переважно з вуглеводів — цукрів, пектинових сполук, клітковини, геміцелюлози. В цибулі виявлені цукристі сполуки — глюкоза, фруктоза, арабіноза, ксилоза, рамноза, рибоза, сахароза, рафіноза тощо.
Фітонциди цибулі згубно впливають на бактерії та найпростіші одноклітинні організми. Цю антимікробну дію цибулі використовують у медицині й ветеринарії, а також для зберігання харчових продуктів. Особливо високу фітонцидну властивість мають стиглі плоди, це видно навіть із забарвлення цибулин: фіолетові й червоні набагато активніші й різкіші, ніж білі.
У листі-пір'ї рослини багато каротину (провітаміну А). Цибуля дуже важлива для С-вітамінної рівноваги в організмі. Вміст аскорбінової кислоти часом доходить у ній до 100 мг на 100 г маси; тут є фолієва кислота і біотин. Фенольні сполуки в основному представлені кверцетином та його глікозидними формами. Кверцетин добре зміцнює капіляри, має протисклеротичні, протизапальні властивості, розширює судини, сприяє за-
своєнню вітаміну С. Цибуля червоних та фіолетових сортів містить також ціанідин, зменшує крихкість і підвищує щільність стінок кровоносних капілярів.
Серед мінеральних речовин у цибулі можна виділити сполуки калію (175 мг на 100 г у стиглих плодах та 260 — у зелені), в листі багато кальцію. Багата цибуля на залізо, марганець, а особливо — на цинк. За вмістом заліза (800 мг на 100 г маси, ще більше — у зелені) ця рослина поступається лише часнику, редисці та помідорам, переважаючи інші овочеві культури. А за концентрацією цинку в неї немає конкурентів, крім часнику. Сполук кобальту, що їх містить цибулина, ніщо не може замінити в поліпшенні кровотворення.
Здавна цибулю застосовували від укусів змій та інших отруйних тварин. Великий знавець лікарських рослин Діоскорид радив рятуватися від таких ран сумішшю цибулі, рути й солі. Цибулею лікували й від сказу. Знаменитий давньоримський лікар Гален засвідчив, що цибулю корисно споживати флегматикам, тоді як людям, що легко збуджуються, її можна вживати в невеликих кількостях.
Зубний біль колись вгамовували, натираючи ясна соком цибулі. Зварену в олії цибулину рекомендували від дизентерії. Щоб запобігти випаданню волосся, до шкіри голови прикладали розтерту цибулю. З допомогою цибулі довше зберігається свіже м'ясо. Видатний учений Середньої Азії Авіценна радив для очищення води від бактерій користуватися цибулинним лушпинням.
Цибуля, за визначенням медиків, поліпшує апетит, збуджує виділення харчотравних соків, сприяє засвоєнню їжі, має легку послаблювальну дію, зменшує кількість пукру в крові. Цю властивість враховують під час лікування цукрового діабету. Тут допомагає не тільки свіжа цибуля, а й варена, навіть спиртові та ефірні екстракти з неї. При атеросклерозі та гіпертонічній хворобі цибуля знижує рівень холестерину в крові. Аліоген (спиртову витяжку з цибулі) хіміко-фармацевтична промисловість виробляє як засіб, що поліпшує роботу кишечника, послаблює запори. Він корисний для людей з атеросклерозом та гіпертонією.
Цибулеві фітонциди ефективні в лікуванні гнійних ран та незагоюваних виразок. Для цього застосовують свіжовичавлений сік або кашку з тертої цибулі, зрошуючи поверхню рани її леткими парами.
Вдихання фітонцидів дає хороші результати під час
лікування гострих респіраторних захворювань, ангін, фарингітів, бронхітів, ринітів. Натерту цибулю або її сік, змішані наполовину з медом, рекомендують під час стійких бронхітів із сухим кашлем. Печена цибуля або цибулева кашка на молоці прискорюють визрівання наривів та фурункулів.
У гінекологічній практиці для лікування трихомонадного кольпіту застосовують препарат із цибулі — аліл-гліцер.
Цибулю та її препарати можна вживати з лікувальною метою лише після призначення лікаря; не радять їх людям із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки, з гострими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки та жовчного міхура, а також нирок, оскільки ефірні олії подразнюють організм і можуть погіршити перебіг хвороби.
У народній медицині цибулю застосовують як сечогінний засіб. Витяжкою з неї лікують аденоми простати.
Сік цибулі на меду ефектирно гоїть грибкові захворювання шкіри. Половинка свіжої цибулини знімає головний біль, якщо її прикласти до скронь. Яскраво-золотистий колір волоссю дає фарбування його наваром ромашки, ревеня та цибулевого лушпиння. Світлого відтінку досягають, узявши на 0,5 л окропу 100 г ромашки, для темного треба 200 г ромашки, але в обох випадках однаковою є кількість цибулевого лушпиння — 200 г на 1 л води. Волосся миють цим наваром щодня, доки не досягнуть бажаного кольору.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.