ОВОЧІ І ФРУКТИ

Логин
Пароль

ЧОРНИЦЯ
Vaccinium myrtillus L.
Цукровий діабет лікували в Китаї, Єгипті, Греції й Римі ще кілька тисячоліть тому, та лише наприкінці минулого століття було відкрито причину виникнення цієї важкої хвороби — розлад діяльності підшлункової залози, яка виробляє особливу білкову речовину — інсулін. Відновити порушений обмін складно, кожен хворий потребує суто індивідуального підходу. При діабеті призначають відповідну дієту й лікувальну фізкультуру, а в крайніх випадках застосовують препарати інсуліну або його синтетичні замінники. Однак терапевтична дія цих сполук часто викликає небажані наслідки, обмежуючи цим можливості лікування. Між тим цукровий діабет, особливо легкі його форми, піддається дії лікарських рослин, які мають здатність знижувати вміст цукру в крові.
Історія цього лікування губиться в глибині століть. Стародавні рукописи-травники містять чимало рецептів, до складу яких входять різноманітні трави, що полегшують, а інколи й попереджують розвиток цукрової хвороби. Та й сучасна народна медицина має досвід лікування діабету ліками рослинного походження. Деякі з них добре вивчені і схвалені наукою.
Досліди, пророблені в нашій країні та за рубежем, дозволяють зробити висновок, що найефективніші в цьому відношенні саме ті рослини, які містять вітаміни, сапоніни, глікозиди, алкалоїди, кумарини. Цих рослин вже більше 200, і з кожним роком перелік протидіабетичних трав поповнюється.
Серед рослин, які застосовують нині для лікування цукрового діабету, можна зустріти й несподівані, на перший погляд, лікувальні трави. В різних районах країни населення здавна використовувало з цією метою лісові суниці, всіма знаний хвощ польовий, листя брусниці й чорниці, плоди каштана, капусту, таємничо-легендарний женьшень, листя грецького горіха, злакові культури — овес, жито, пшеницю. Навіть із дріжджів виділено речовини, які знижують рівень цукру в крові у хворих тварин.
Перелічені рослини можна застосовувати як окремо, у вигляді водних настоїв та відварів, спиртових витяжок з листя, насіння, квіток, кори, так і в комбінаціях, що складають аптечний збір. Рецептура їх різноманітна, способи виготовлення досить прості. Потрібно висушені й подрібнені компоненти збору старанно перемішати, заварити гарячою водою (з розрахунку столова ложка на склянку окропу) й настоювати 10—20 хвилин. Після цього настій слід процідити через подвійний шар марлі, охолодити і вживати за призначенням лікаря. В народній і науковій медицині найпоширеніший у лікуванні діабету збір, до складу якого входять у різних частинах листя чорниці, лушпиння сухих стручків квасолі, насіння льону та солома з вівса.
Давня легенда розповідає, що колись мешканці пралісів — гноми — втратили свій притулок, оскільки .люди довідалися про їхні скарби і заходилися перекопувати землю, шукаючи схованки. Довго блукали гноми в лісі, аж поки їм дав притулок чорничний кущик. Відтоді, на знак вдячності, й порозселяли гноми ці казкові кущі чорниці по всьому світу. І справді, маленький кущик з ро-дини брусничних з повзучим кореневищем, прямими гілками, блискучим еліпсоподібним листям та поодинокими або ж парними зеленкувато-білими, з рожевим відтінком квітками можна побачити скрізь у нашій країні. Цвіте чорниця в травні — червні, плодоносить у липні — вересні.
Ягоди для лікування теж збирають у липні — серпні. Щоб вони довше зберігали цілющі властивості, їх прив'ялюють на повітрі, в затінку, розсипаючи тонким шаром на тканині чи папері, а потім досушують у печах, духовках або сушарнях при температурі, яка не перевищує 60—70°. Добре висушена сировина не бруднить руки під час пересипання і не збивається в грудочки. Зі 100 кг свіжих ягід одержують 15—18 кг сухих, які можуть зберігатися впродовж кількох років.
Лікувальні властивості ягід чорниці зумовлені наявністю в них дубильних речовин, а смакові якості — вмістом цукрів, лимонної, яблучної та інших органічних кислот. Багата чорниця й на солі заліза та пектинові речовини, які звільняють кишечник від продуктів гнилісного розпаду. Залізо, що міститься в чорниці, значно краще засвоюється порівняно з лікарськими препаратами, оскільки в ягодах цієї рослини його супутником є аскорбінова кислота та інші корисні для організму сполуки.
Свіжі ягоди чорниці рекомендують вживати при розладах діяльності шлунка й кишечника, а також для посилення зору, під час ревматизму, подагри. Чорницю використовують і для приготування відвару або чаю, який є чудовим сечогінним і в'яжучим засобом, корисним при недокрів'ї, нічному самовиділенні сечі, діабеті тощо.
Лікарі часто радять включати плоди чорниці до складу шлункового чаю, який просто і швидко можна зготувати в домашніх умовах. Для цього 2 столові ложки добре висушеної і подрібненої суміші, яка містить 3 частини плодів черемхи, 2 — ягід чорниці і 1 частину кореневища перстачу, заливають 2 склянками окропу, кип'ятять 20 хвилин, потім проціджують відвар крізь марлю. Пити чай слід 3—4 рази на день по 1/4 склянки перед їжею.
Фармакологічними дослідженнями доведено, що вживання ягід чорниці поліпшує кровообіг у сітківці ока, загострює нічний зір. Тому чорниця особливо корисна людям, професія яких пов'язана з напруженням зору. Під час Великої Вітчизняної війни льотчикам неодмінно давали перед нічними польотами чорничний кисіль. Втім, його можна рекомендувати і до загального столу на десерт. Особливо смачна свіжа чорниця, притрушена цукровою пудрою.
Чорницю використовують і як зовнішній засіб: при екземі, опіках, прищах, погано загоюваних ранах, виразках та інших захворюваннях шкіри (свіжі ягоди чорниці товчуть у ступці, протирають через решето, а одержану
масу прикладують товстим шаром на хворі місця). Клізми з відвару ягід корисні при геморойній кровотечі.
Листя чорниці має протидіабетичні властивості. В ньому містяться особливі хімічні речовини — глікозиди міртилін та неоміртилін, що знижують рівень цукру в крові. Під час лікування цукрового діабету 'листя чорниці, крім того, що його включають до складу спеціального збору, можна застосовувати й у вигляді відвару, який готують з розрахунку 60 г листя на 1 л окропу. Вживають такий відвар по 2 столові ложки тричі на день.
Сік чорниці мав бактерицидні властивості, впливав на дизентирійні палички та на збудників черевного тифу. До того ж він діє в присутності харчотравних ферментів, тоді як багато фармацевтичних антибіотиків руйнують кисле середовище шлунка.
В домашніх умовах чорницю консервують у цукрі, її можна також заморожувати. З перестиглих, м'ятих, пошкоджених, але свіжих ягід готують сік. Гарячим його наливають у попередньо старанно вимиті й простерилізовані парою банки і закривають кришками. Лікувальні властивості сік чорниці не втрачає протягом року і довше. При потребі його розводять водою.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.