КАПУСТА
КАПУСТА
Brassica oleracea L.
Капуста — найдревніша овочева рослина. У працях давньоримського письменника і вченого Плінія Старшого (І ст. н. е.) згадується принаймні вісім видів капусти. В Римі вже тоді знали качанну, листяну, гіллясту, броколі, кольрабі та інші види цієї культури.
У сучасних басків — однієї з народностей, що населяють Іспанію,— збереглася понині назва капусти «оца», яка перейшла до них з мови іберів — найдавнішого населення цієї країни. Можливо, пі єгиптяни, ні римляни чи греки не були першовідкривачами цієї рослини, а запозичили її в іберів.
Європейську назву капусти виводять з мови кельтів — племен, що мешкали до І тис. до п. е. на території сучасних Франції, Швейцарії, Бельгії, Північної Іспанії, Британських островів, а потім — Північної Ірландії. На думку вчених, вони спочатку вирощували тільки листяну капусту.
Київська Русь запозичила культуру капусти від римлян разом з її латинською назвою «капутум» (голова). Цей термін прижився і в мові інших народів (у естонців — «капсас», марійців — «кавшта»).
За посівними площами білокачанній капусті належить перше місце (99 %) серед інших її родичів. Цвітна займає близько одного відсотка засаджених земель, а на інші види припадає решта грунтів. Однак в Італії цій культурі відводять 47 % усіх посадок капусти. У ФРН люблять червонокачанну, савойську і брюссельську, а білокачанну розводять лише на 12 % площ, відведених під капусту. В Китаї, Японії та Кореї культивують переважно листяну капусту.
Капуста очищає повітря довкола себе. Так, в англійському промисловому центрі Лютон-Бефордшир повітря насичене отруйними заводськими димами та вихлопними
газами. Характерно, що на клумбах цього міста гинуть усі зелені насадження, крім ...капусти.
Капустою можна чистити килими — вовняні й синтетичні. З цією метою капусту крають на кілька частин, діючи ними як щітками.
Косметична маска з квашеної капусти добре діє на жирну шкіру. Роблять її так: раз на тиждень накладають на обличчя, прикривають серветкою, яку підтримують руками. Через 25 хвилин маску знімають, а лице змащують кремом.
Капуста — смачний, з лікувальними властивостями продукт споживання. Здавна вважають, що вона зміцнює організм, надає йому стійкості проти різних захворювань, вгамовує головний біль, розвіює безсоння. Цей овоч у пошані в народній медицині багатьох країн, особливо в нас.
Зі свіжої капусти готують різноманітні страви, її квасять, маринують і сушать. Квасять, тобто консервують капусту ще з X століття. Цукор, що міститься в ній, при цьому перетворюється у молочну кислоту, яка й зберігає природні властивості рослини.
Кислотність свіжої капусти невисока. В основному це яблучна і лимонна кислоти, але наявні також глюкуро-нова, янтарна, хлорогенова, редулова, кофейна та тарт-ронова. Останню застосовують у профілактиці й лікуванні атеросклерозу та ожиріння, бо вона заважає перетворюватися вуглеводам на жири та холестерин.
З 16 вільних амінокислот у складі білокачанної капусти є такі важливі, як триптофан, лізин, метіонін. Капуста містить вітаміни А, В1, B6, С, Р, К, солі калію і фосфору, цукор, гормональні речовини, фітонциди тощо.
Білокачанну капусту з давніх-давен застосовували при розладах травлення, хворобах печінки і селезінки, для лікування опіків, ран, екземи, виразок.
Великий набір вітамінів у цій культурі ставить її на рівень з таким овочем, як картопля. Адже взимку і навесні капуста забезпечує людей вітаміном С, якого в цей час у їжі обмаль.
У ранніх сортів капусти вміст цього вітаміну різко зменшується при зберіганні. Пізня ж капуста містить вітамін С протягом тривалого часу, навіть у кінці зберігання вона має 50 мг аскорбінової кислоти на 100 г сировини (це майже стільки, як у лимонах, апельсинах, і більше, ніж у мандаринах). Частина вітаміну С у капусті — так званий аскорбіноген. Розпадається ця сполу-
ка поступово, із звільненням активної аскорбінової кислоти.
Подрібнена свіжа, а також квашена капуста підвищує апетит, посилює секрецію шлунка, регулює роботу кишечника й, отже, поліпшує весь процес травлення. Загальновизнано, що квашена капуста — чудовий профілактичний засіб проти цинги й найкращий засіб від хронічної диспепсії.
Із савойської та цвітної капусти виділено спирт маніт, солодкий на смак і здатний замінити цукор хворим на діабет. Містить ця капуста і спирт інозит, що має проти-склеротичні властивості.
Білокачанну капусту вживають як легкий послаблю-вальний та сечогінний засіб. Рекомендують випивати тричі на добу по півсклянки сирого соку протягом 4—5 днів тим, хто хворіє на авітаміноз, має виразку шлунка й дванадцятипалої кишки. Сік капусти посилює апетит і виділення травних соків при гастритах з недостатньою кислотністю, колітах, жовтяницях, захворюваннях селезінки, при подагрі, водянці.
Капустяний сік із цукром — хороший відхаркувальний, антисептичний і протизапальний засіб. У суміші з відваром насіння капусти він допомагає позбавитися безсоння. Насіння вживають також проти глистів.
Квашену капусту споживають для профілактики атеросклерозу, оскільки вона активізує виведення з організму холестерину, її рекомендують при лікуванні ожиріння та цукрового діабету.
Капустяне листя, зварене в молоці та змішане з висівками, прикладають у вигляді припарки хворим на золотуху та екзему. Подрібнене свіже листя з яєчним білком кладуть на гнійні рани, опіки та незагоєні виразки.
Сирим соком знищують бородавки, розведеним полощуть горло хворі на ангіну.
Білокачанну капусту, яка містить тартронову кислоту, доцільно споживати й тим, хто має зайву вагу.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
Просмотров: 2391 автор:
hakervova 23 августа 2008
Напечатать